Зайти на сайт можна через:
Yandex Google Вконтакте Mail.ru Twitter Loginza MyOpenID OpenID WebMoney

Крик душі

21 жовтня 2014 - Администратор
article207.jpg

 Ще до революції гідності та недавніх історичних змін в державі, в Україні панувала універсальна для різних шарів населення риторика, що в Раду слід провести звичайних людей. Робочий клас нарікав на те, що депутати не мають і мінімального уявлення про реалії звичайного українського життя. Активісти громадських організацій та молоді інтелектуали констатували, що Верховна Рада – це ніщо інше, ніж сукупність маргінальних багатіїв, які приходять у парламент, аби за наш рахунок вирішувати власні  проблеми.  Таким чином сама ідея появи в Раді своєї людини, людини з народу, була за своїм змістом просто утопічною.

Сьогодні ситуація інакша. Сьогодні правила диктуємо ми. Сьогодні ми можемо  привести до влади не просто «людину з народу». Сьогодні ми маємо шанс, що наші інтереси в парламенті захищатиме «герой з народу».  Політична реклама? Агітація? Подібні терміни досконало вписуються в передвиборчі тексти про відгодованих олігархів, чиї джипи з’являються на вашому окрузі за кілька тижнів до виборів. Я ж хочу розповісти про військового-добровольця, легендарного айдарівця Валентина Лихоліта.

Ще до того, як я помітила список кандидатів до ВР, про Лихоліта чула з новин. Репортери брали інтерв’ю у айдарівців. Солдати називали командира штабу «батя». Уявіть, що відчуваєш, коли бачиш дорослих безстрашних чоловіків, котрі вже не один місяць щодня ризикують власним життям і хоронять товаришів.  А коли згадують в інтерв’ю начальника штабу, перетворюються на дітей. Його кличуть «батя», кажуть, що в страшних умовах агресії і вбивства, серед пострілів «градів» і кулеметів,  знайшли тут другого батька. Вони не агітують. Їх не підкупиш. Ті, хто проміняв затишні оселі і люблячі сім’ї на смерть за Україну, не продаються. Тоді ім’я людини з глибокою мудрістю і сталевим авторитетом запам’яталось  в свідомості. Тепер його можна знайти в бюлетені.

 Він не схожий на інших політиків. Не вміє пафосно позувати на рекламних фото, говорити годинами ні про що, він не має власного, нехай маленького «межигір’я», його діти не навчаються в Лондоні. Натомість, він захищає нас від ворога впевнено і ефективно. Сьогодні він це робить на полях та в бліндажах. Завтра він може це робити у Раді. І мені дуже шкода того політика, який вирішить щось вкрасти чи когось підкупити, коли в парламенті буде хоча б кілька таких, як Лихоліт. 

«Ми відкриваємо другий фронт у Верховній Раді», - каже айдарівець Батя. Об ці слова розбивається така нині популярна риторика політтехнологів олігархів, які намагаються нас переконати, що військові не дадуть собі ради в парламенті. Колишні крадїї з мандатом налякались. Бо звичайні люди, такі, як ми з вами вперше мають можливість контролювати країну. І повірте, вони точно знають краще, що нам потрібно. Якщо і обирати, хто прийматиме закони для нас з вами, то краще це буде герой зі сталевим авторитетом, аніж брехун із золотим годинником.

Я, як громадянка і українка, впевнена, що обрання до Ради чергового побутового клептомана означає зрадити всіх хто палив шини, хто був живою мішенню, хто вже ніколи не повернеться додому. Тому голосуватиму за Валентина Лихоліта. 

 

Рейтинг: 0 Голосов: 0 485 просмотров
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!

← Назад